15025328_1120734578042302_447860231819194124_o

З чудес листопада осінньо-зимових,
Які так цікаво узріти,
Для мене, мабуть, більш за все загадкові
Маленькі засніжені квіти.

О, як усміхаються, дихають, мріють,
Очима окрилюють душу,
Зітхають, живуть, одне одного гріють
І люблять по-дружньому дуже!

Такі скарбосховища: квіти та сніг:
Зустрілася ніжність із холодом.
В пелюстках читаєш: "Якби хто вберіг...
Ще трішки - і будемо спогадом."

Засніжені квіти - маленькі дива,
Грайливі сонця на стебельцях.
Із них - хто шепоче, хто пісню співа,
Яку може чути лиш серце.

Власний вірш © Тетяна Ліра (Осіпенко)

Read less